Чому ми перестали досягати своїх мрій?

Чому ми перестали досягати своїх мрій?
Я думаю все просто-ми перестали мріяти… Коли востаннє ви загадували бажання дивлячись на падаючу зірку?  Дурниці-адже саме так ви зараз подумали! Я не права? Да де там- я права. І ви це  чудово розумієте. Ми виросли і перестали мріяти і це категорично не правильно!!! Можливо зараз хтось подумає: «Мрії для тих простаків, які все ще вірять у диво». І це друга причина- ми не віримо у диво. Ми не лишаємо в своєму житті місця тому казковому і чарівному чому так багато приділяли у дитинстві. Звісно часи змінюються, ми дорослішаємо, перестаємо вірити у Діда Мороза, різних фей та ельфів. Але я не розумію, чому ми перестаємо вірити у власні мрії? Хтось скаже: «Коли мріяти, коли у мене дві роботи?», «Як мріяти, коли у мене троє дітей, ще й іпотека? Звісно в дитинстві все було легше!» Легше? Згадайте перші кроки дитини? Хіба легко вони їй даються? Ні, зовсім не легко. Вона сто раз встає і падає. Підводиться і знову падає-повчіться краще у неї. Коли ви востаннє добивалися чогось так, як дитина вчиться ходити? Та мабуть ніколи. А як дитина вчиться тримати ручку чи олівець, писати букви? Легко? Ні! Отож вам і наука. Можливо не дарма Ісус Христос колись сказав «Будьте як діти!». Ось і мораль…

                                                                                                                                                         З любов’ю Ася)